«Carpe diem. Seize the day, boys. Make your lives extraordinary»
голова зараз нагадує якийсь довжелезний колодязь.
думки, якісь мрії, плани наче і приходять але одразу ж зникають, їх як і не було. И можливо, десь там, в глибині воно и лежить, але його ж все одно не видно. Так и хочеться взяти довгу драбину й спуститися вниз, кудись в своє mind і відшукати там все, що колись забула. То можливо вийде вельми цікава картина - зібрані докупи всі слова, все колись побачене.
Правда, так, напевно, можна просто з глузду з’їхати.
думки, якісь мрії, плани наче і приходять але одразу ж зникають, їх як і не було. И можливо, десь там, в глибині воно и лежить, але його ж все одно не видно. Так и хочеться взяти довгу драбину й спуститися вниз, кудись в своє mind і відшукати там все, що колись забула. То можливо вийде вельми цікава картина - зібрані докупи всі слова, все колись побачене.
Правда, так, напевно, можна просто з глузду з’їхати.